Як підготувати фотографії до оцифрування

Найкорисніше, що можна зробити перед оцифруванням, — це розібрати матеріали. Не відреставрувати, не почистити, а саме розібрати: що це, скільки цього і що з ним потрібно зробити.

Почніть з простого поділу за типом матеріалу. Паперові відбитки, негативи, слайди і диски — це різні задачі й різне обладнання. Коли вони лежать разом в одній коробці, розбирати їх все одно доведеться, просто це зробить хтось інший.

Далі відкладіть окремо те, що для вас найважливіше. Практично в кожному архіві є десяток знімків, які й були причиною всієї затії, і кілька сотень «за компанію». Якщо ці десять позначені, вони точно не загубляться серед решти і їм приділять більше уваги.

Що варто зробити з відбитками: обережно розділити ті, що злиплися між собою. Якщо вони не розділяються легко — не тягніть. Зірваний емульсійний шар не відновлюється взагалі, а склеєні фотографії часто можна розділити безпечно, але це окрема робота, і краще віддати їх як є.

Чого робити не варто:

Не мийте фотографії водою і не протирайте вологою ганчіркою. Паперове фото — це не скло, вода піднімає й розмиває шар зображення.

Не намагайтеся розправити сильно скручені знімки силою — на згині зʼявиться злам, якого не було.

Не обрізайте краї, навіть якщо вони пошкоджені. По-перше, край часто містить дату або підпис лабораторії. По-друге, пошкоджений край прибирається на етапі обробки без втрати самого зображення.

Не приклеюйте нічого скотчем і не підписуйте зворотній бік маркером — він проходить наскрізь. Якщо потрібно підписати, вкладіть аркуш паперу.

З плівками і слайдами головне правило — тримати їх за краї й не витягувати з конвертів без потреби. Відпечаток пальця на емульсії видно на скані виразніше, ніж на самій плівці, і його прибирання — це вже ретуш.

Окремо про підписи. Якщо ви знаєте, хто на знімку, коли і де це було, — запишіть це. Не на самому фото, а в окремому списку, звʼязаному з номером конверта чи пачки. Ця інформація не відновлюється з зображення, а через кілька років її вже нікого не спитати. Часто вона виявляється ціннішою за саме сканування.

Що спитати у студії до передавання матеріалів: у якому вигляді ви отримаєте результат, як довго ваші оригінали будуть поза домом, і що станеться, якщо частина матеріалів виявиться в гіршому стані, ніж здавалося. Це нормальні питання, і на них має бути конкретна відповідь.

Передати матеріали можна двома способами: привезти особисто або надіслати поштою. Обидва варіанти робочі — вибір залежить від того, наскільки вам зручно й наскільки крихкі матеріали. Дуже старі й ламкі відбитки краще привозити, а не пересилати.

Вартість роботи ми називаємо після того, як побачимо матеріали. Це не спроба уникнути відповіді: та сама кількість фотографій у різному стані потребує різного обсягу роботи, і назвати суму наперед означало б назвати її неправильно.